На основании анализа и обобщения всей совокупности имеющейся геолого-геофизической информации, накопленной за прошедшие 50 лет, и данных бурения Онежской параметрической скважины изложены современные представления о глубинном строении земной коры Онежской структуры и ее обрамления. Обобщение и комплексная интерпретация накопленных данных по геологии, тектонике, геофизике и минерагении позволили выявить новые детали глубинного строения земной коры этой территории, уточнить ее состав, возможную геологическую природу и геодинамические условия ее формирования.

Дослідження глибинної будови Північноонезького синклінорію на основі кореляції геологічних і сейсмічних даних спрямовано на встановлення зв'язків його поверхневих структур і рудних родовищ з локальними неоднорідностями кори і поділу кора - мантія. Розрізи МОХЗ характеризують геопростір як статистично (положення і кількість границь, зон розломів, блоковість), так і динамічно - стан напруженості, жорсткості контактів, тріщинуватість. Показано зв'язок сейсмічних параметрів з особливостями геологічної будови окремих блоків земної кори. Встановлено, що родовища просторово пов'язані з підвищеною потужністю андерплейтингового шару, де в палеопротерозої, ймовірно, відбувалася головна диференціація мантійних магматичних розплавів з відділенням флюїдних і рудних фаз. Вона створювала сприятливі умови для подальшого проникнення збагачених металами магматичних розплавів у верхні рівні кори.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д390

Рубрики:

Структурна геологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У широких просторових та вікових межах обговорено Кіровоградський рудний район, який включає головні родовища урану і пов'язані з ними родовища золота та літію. Просторове розміщення родовищ контролюється Новоукраїнсько-Корсунь-Новомиргородським плутоном субмеридіонального простягання, паралельними йому розломними зонами та субширотною Суботсько-Мошоринською системою розломів. Нова інтерпретація геологічних і сейсмічних даних дала змогу виявити кореляцію між поверхневими структурами регіону, рельєфом поділу М та локальними неоднорідностями кори. В результаті встановлено зв'язок району, що характеризується високою рудною концентрацією, з глибинним субширотним прогином у рельєфі поділу Мохо.

Карта сейсмічного районування Росії ОСР-97 території Карелії належить до зон імовірної інтенсивності 5 - 7 балів для періоду повторності 5 000 років. Сейсмічна активність приурочена до палеорифту Кандалакша - Двіна і Ладозько-Ботнічеської шовної зони. Незважаючи на відносно низький рівень сейсмічної активності, детальне вивчення території Карелії не тільки становить теоретичний, науковий інтерес, але й має практичне значення, яке помітно підвищилось у зв'язку з наявністю в регіоні великих промислових комплексів, газопроводів і гідротехнічних споруд.

На підставі аналізу й узагальнення геолого-геофізичної інформації розроблено нові уявлення про глибинну будову Онезької структури та надано прогнозний розріз параметричної свердловини, яку бурять.

Наведено огляд регіональних сейсмічних досліджень на Онезько-Ладозькій площі, виконаних у 1975 - 2002 pp. за допомогою методу ЗГТ, ГСЗ, МВХЗ і сейсмотомографії. Комбіновані багатохвильові дослідження дають змогу виявити важливі деталі глибинної будови земної кори і краще зрозуміти природу їх сейсмічної неоднорідності. Методи доповнюють один одний. За даними ГСЗ одержано відомості про швидкісну модель кори та окремих її блоків, прослідковано межу Мохо. За даними ЗГТ виділено похилі межі та зіставлено їх з геологічними структурами. Розрізи МВХЗ характеризують геопростір як статично (положення і кількість меж, зон розломів, блочність), так і динамічно (стан напруженості, жорсткість контактів, тріщинуватість). Показано зв'язок сейсмічних параметрів з особливостями геологічної будови окремих блоків земної кори, її товщина 33 - 50 км.

Вивчення глибинної будови суміжного регіону Архангельської області та Карелії проведено на базі узагальнення даних глибинних сейсмічних досліджень МВХ, ГСЗ, МВХЗ, а також нових геологічних робіт інституту геології КарНЦ РАН. Розглянуто асоціативні результати сейсмічних (МВХ, ГСЗ, МВХЗ) та інших геофізичних і геологічних даних. Такий комплексний підхід дає можливість виявити усі принципові відмінності сейсмічних параметрів верхньої кори в інтервалі розрізу від поверхні до глибини 5 - 7 км і характер їх змінення, що зумовлені особливостями геологічної будови на рівні сучасного ерозійного зрізу. Показано, що збільшення швидкості поширення хвиль поблизу поверхні пов'язане, можливо, з наявністю високометаморфізованих комплексів або мафіт-ультрамафітових мігматитів. Сейсмічні параметри в інтервалі глибин від 7 - 12 до 25 - 30 км є стабільними для всієї зазначеної території, а змінення швидкості (максимальна у верхній і середній частинах кори не перевищує 6,2 - 6,5 км/с) з глибиною має інверсійний характер. Уявляється, що склад порід у земній корі до глибин 25 - 30 км неістотно відрізняється від відомого у верхній частині розрізу. Висунуто гіпотезу щодо природи перехідного шару кора-мантія у регіоні як релікта закристалізованої головної частини палеопротерозойського плюму "Віндибелт". Показано у загальних рисах еволюцію розвитку кори регіону та напрямки великих тектонічних переміщень у ній.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д391

Рубрики:

Основні тектонічні структури земної кори

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі порівняння результатів сейсмічних і акустичних досліджень на Фенноскандинавському щиті з даними, одержаними під час буріння Кольської надглибокої свердловини - 12 262 м (1970 - 1990), Росія; Гравберг - 6337 м (1986 - 1987), Швеція; Оутокумпу - 2516 м (2004 - 2005), Фінляндія; Погранична - 5200 м (2004 - 2006), Росія; Онезька - 3537 м (2007 - 2009), Росія, обговорено питання природи геоакустичних меж. Обгрунтовано припущення, що кристалічна кора має гетерогенну будову з градієнтними змінами та інверсіями швидкості поширення пружних хвиль, із ступенем диференціації порід, що варіює по вертикалі й латералі. Природа сейсмічних меж; зумовлена як відмінністю складу порід, так і їх фізичним станом. Результати геофізичних досліджень глибоких свердловин на Фенноскандинавському щиті примушують дослідників по-іншому ставитися до інтерпретації геолого-геофізичних даних.

Виконано глибинні сейсмічні дослідження ЗГТ, ГСЗ і побудовано сейсмотомографічний розріз Північнокарельської ділянки геотраверсу 1-ЕВ (Кандалакша - Кемь), що надало змогу вперше у межах східної частини Феноскандинавського щита детально вивчити земну кору Біломорської провінції. За зіставленням і комплексною інтерпретацією даних тимчасових розрізів ЗГТ, багатохвильових розрізів ГСЗ і геологічних даних виявлено, що результати сейсмічних методів помітно розрізняються, проте для геологічної інтерпретації важливі дані обох методів, оскільки вони підкреслюють різні особливості середовища. Виділено і простежено на глибину зони тектонічних порушень, що сягають поверхні М. Показано, що кристалічній корі Біломорської провінції властива складна покривно-складчаста структура. Зміна сейсмічної швидкості в горизонтальному напрямку корелюється з неоднорідностями в розрізі кори і визначається особливостями геологічної будови. Неоднорідність кори забезпечується, очевидно, поєднанням під час колізійних процесів тектонічних пластин, складених речовими комплексами, що сформувалися за різних геодинамічних обставин.

На підставі аналізу й узагальнення всієї сукупності наявної геолого-геофізичної інформації, накопиченої за минулі 40 років, одержано комплекс геофізичних моделей земної кори, що надає сучасне уявлення про глибинну будову центральної частини Карельського кратону. Побудовано сейсмічні, 3D густинна та магнітна моделі уточнюють уявлення про шаруватість земної кори, поведінку геофізичних меж, у тому числі межі кора - мантія. Комплексна інтерпретація потенційних полів, що базується на сейсмічній моделі земної кори регіону з урахуванням петрофізічних і геологічних даних, надала змогу оцінити особливості шарувато-блокової будови регіону та структурних співвідношень густинної та магнітної неоднорідностей кори. Підкреслено особливу роль субмеридіонального шва (фрагмента Ладозсько-Печенгзької зони багаторазової активізації) у тектонічному районуванні і зв'язку з ним глибинних магнітних джерел.

На підставі аналізу та узагальнення усієї сукупності наявної сейсмічної інформації, накопиченої за минулі 35 років, подано сучасні уявлення про глибинну будову земної кори Ладозько-Ботнічної зони. Побудовано томографічні моделі, уточнено уявлення про розшарування земної кори, геометрію сейсмічних меж, установлено занурення межі кора - мантія до глибини 64 км. За зіставлення і комплексної інтерпретації тимчасових розрізів ЗГТ, багатохвильових розрізів ГСЗ, МВХЗ і геологічних даних виявлено, що результати сейсмічних методів помітно різняться, проте для геологічної інтерпретації важливі дані всіх методів, тому що вони підкреслюють різні особливості середовища.

За сукупністю даних ГСЗ, МВХ-СГТ із залученням матеріалів сейсмології місцевих і віддалених землетрусів, накопичених для території Фенноскандінавского щита за останні 40 роки, виконано узагальнювальні побудови. Одержано кількісні відомості про горизонтальні га вертикальні неоднородності літосфери. Уперше побудовано об'ємні сейсмогеологічні моделі для окремих частин Фенноскандинавського щита, згідно з якими структура кристалічної кори набуває блочно-ієрархічну будову, всередині неї не виявлено витриманих сейсмічних меж щодо всього щита. У верхній частині кори локально поширені як хвилеводи, так і високошвидкісні зони, що корелюються з геологічними тілами. Виявлено невідповідність структурних планів ізоліній швидкості різних глибинних зрізів. Доведено, що основні геологічні провінції відрізняються потужністю кори, а вулканогенні ранньопротерозойські пояси характеризуються підвищеною швидкістю і потужністю земної кори. У верхній мантії виділено шари з аномально високою швидкістю. Встановлено геолого-геофізичннй зв'язок будови верхньої частини літосфери з геологічними утвореннями палеопротерозойської Східноскандинавської баштової великої виверженої провінції.

Новая интерпретация геологических и сейсмических данных позволила выявить корреляцию поверхностных структур крупных эндогенных рудных районов Украинского и Фенноскандинавского щитов с рельефом поверхности раздела Мохо и локальными неоднородностями земной коры. На основе согласованного анализа геологических и сейсмических данных построены и сопоставлены модели глубинного строения Печенгского, Кировоградского и Онежского рудных районов.

Несмотря на относительно низкий уровень сейсмической активности, детальное изучение территории Карелии не только представляет теоретический, научный интерес, но и имеет практическое значение, заметно возросшее в связи с наличием в регионе крупных промышленных комплексов, газопроводов и гидротехнических сооружений. В работе приведены результаты регистрации звуковых волн различной природы стационарными и мобильными сейсмическими станциями. За период наблюдений 2000 - 2020 гг. накоплен массив сейсмических данных. Чтобы правильно понять природу рассматриваемых сигналов, необходимо отметить, что, как известно, Северная Карелия относится к сейсмическим областям, где ранее отмечались 5-балльные землетрясения. Выделены землетрясения, порожденные морозным растрескиванием горных пород, причем не только визуально, но и по инструментальным данным. Такие землетрясения известны на всей территории Фенноскандии. К этой группе принадлежат сотрясения при морозном растрескивании как грунта, прежде всего при резкой смене температур, так и льда во внутренних водоемах. При решении вопроса о природе сотрясений необходимо обращать внимание на такие признаки, как ограниченная площадь колебаний и характер волновой записи. В результате сейсмического мониторинга территории Карелии также зарегистрированы: прохождение болида, взлет самолета, взрывные работы при утилизации боеприпасов и добычи полезных ископаемых в непосредственной близости от жилых и промышленных объектов. Показан широкий спектр возможных источников, примеры волновых форм записи звуковой волны. Полученные данные демонстрируют возможность некоторых сотрясений с силой до 4 - 5 баллов в непосредственной близости от места регистрации, с чем необходимо считаться при рутинной обработке сейсмических событий и оценке сейсмической опасности в юго-восточной части Фенноскандинавского щита.